Історія Вересюк Варвари

Доброго дня. Хочемо залишити відгук-подяку простору розвитку та підтримки дітей «Гармонія».

Ми — звичайна родина, таких у нашому селі Любимівка дуже багато.
На початку війни ми жили вдома, поки село не окупували. Потім нам дозволили виїхати до прибережної Михайлівки — теж окупованої, але хоч трохи тихішої. Там ми прожили сім довгих місяців. Після звільнення території ми ненадовго поїхали до Кривого Рогу, але дуже хотілося додому. І коли повернулися в Любимівку, то побачили, що село лише починає оговтуватися від пережитого. Те ж саме стосувалося і людей. Але найскладніше було дітям.
Психоемоційний стан нашої донечки був порушений. У селі не працювала школа, садочок був пошкоджений, і дітям просто не було куди піти. Не було спілкування, розвитку, дитячого середовища. Наша дитина замкнулася, боялася залишатися одна, часто тривожилася.

І ось одного дня влітку нам зателефонувала Діана Михайлівна та запросила прийти на заняття з арттерапії у відновлений садочок, де відкрився простір розвитку «Гармонія». Ми прийшли — і вже після кількох занять помітили зміни. Діти почали спілкуватися, сміятися, розкриватися після всього пережитого. Варвара стала більш впевненою, розкутою, згадала, що таке спільні ігри, робота в групі, взаємопідтримка. Вона перестала замикатися у своїх страхах.
Хочемо сказати ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ усій команді простору «Гармонія». Діти йдуть на заняття із таким захопленням, що інколи й додому їх не забереш. І мова не лише про нашу Варвару — це говорить усе село.

Психоемоційний стан доньки значно покращився. Вона стала спокійнішою, самостійнішою, могла залишатися сама, чого раніше дуже боялася. Ми радимо простір усім знайомим, і у відповідь чуємо тільки теплі слова та дитячий захват.
Як мама, яка бачить реальну різницю в поведінці та емоціях своєї доньки, хочу побажати команді «Гармонії» процвітання, натхнення і сил. Ви робите титанічну роботу. Дякуємо вам за наших дітей.