Pодина Зуєнків

Для нашої родини війна стала джерелом постійного, виснажливого стресу. Якщо говорити про побут, то ми втратили стабільність, а на певний час і дім. Але найгірше – це вплив на наш психоемоційний стан. Я, як мати, відчувала постійну тривогу. Це була  “тиха” травма, яку не видно, але яка руйнувала нас зсередини. Про дитячий центр “Щаслива дитина” я дізналася від батьків дітей, які вже ходили в центр. Саме слово “щаслива” в назві здалося мені тоді промінчиком надії. Після відвідування центру моє життя змінилося на краще, бо я отримала найцінніше – кілька годин тиші та впевненості, що мої діти перебувають у безпечному наповненому любов’ю просторі. Цей час я могла присвятити роботі. Зникло постійне відчуття провини, що я не можу забезпечити їм нормальне дитинство. Життя дітей стало структурованішим і веселішим. Вони знову почали сміятися! Центр дав їм нових друзів і нових дорослих, які були спокійними і врівноваженим. Найголовніша зміна в психоемоційному стані – це спокій. Нічні страхи поступово зникли. Діти стали менш агресивними та більш відкритими до розмов. Я наполегливо раджу кожній родині, яка постраждала від війни, відвідувати подібні центри, а особливо “Щасливу дитину”. Це не просто дозвілля – це терапія, загорнута у форму гри та навчання. Це місце, де діти мають право бути дітьми. У сьогоднішніх реаліях це життєво необхідний острівець стабільності і щастя.